- найменувати
- -у́ю, -у́єш, наймено́вувати, -ую, -уєш, недок., док., перех.Дати кому-, чому-небудь назву, найменування; назвати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
найменувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
найменований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до найменувати … Український тлумачний словник
найменовувати — див. найменувати … Український тлумачний словник
наменувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Найменувати … Український тлумачний словник
назвати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
називати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови